ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»
ПАТ «АрселорМiттал Кривий Рiг»

Прес-центр


Page tools
Друк
В закладки
Поділитися
FacebookTwitter


Прес-релізи

Олександр Іванов: Завдання СБУ – ловити шпигунів, а не тиснути на бізнес

Заступник генерального директора з виробництва Олександр Іванов розповів про те, що підприємство робить для зниження викидів, а також дав оцінку діям СБУ.

- Що ви думаєте про події останніх днів, про дії СБУ – огляди, перевірки у цехах, нічні візити на підприємство?

- Я – технар. Якщо чесно, не зовсім розумію, для чого це робиться. Завдання СБУ – ловити шпигунів, а не чинити тиск на бізнес і втручатися у його роботу. Всі ці дзвінки посеред ночі, нічні перевірки… Таке відчуття, що СБУ використовують як інструмент погроз, натиску. У них зовсім інше призначення…

Провадження відкрито за статтею 441 Кримінального кодексу України («Екоцид»). Я вважаю, це нонсенс. Про це говорять й багато експертів-юристів. Ситуація з викидами у нас така ж приблизно, як і в багатьох інших містах України. Хоча ні, там гірше, ніж у нас. Фахівці галузі це прекрасно знають. Але чомусь провадження з «екоциду» відкрито лише відносно нашого підприємства.

- Днями з позаплановою перевіркою прийшла Держінспекція ядерного регулювання. Чому знову?

- Подібна позапланова перевірка була проведена на підприємстві зовсім нещодавно. І не єдина. Абсолютно неясно, чому буквально за місяць знов проводиться така ж сама перевірка. На своїх об'єктах ми використовуємо технологію, що застосовується у всьому світі. Якщо говорити про машини безперервного лиття заготовок з використанням джерела випромінювання «Кобальт» – їх побудовано понад сотню по всьому світу. Можливо, це перестраховка з боку силовиків, можливо, щось ще…

- Що з вимірюваннями у цехах?

- Цього тижня вони проводилися на об'єктах коксохімічного виробництва та аглофабриці метвиробництва. Вважаю, керівництво СБУ не з чуток знає про ці об'єкти. Наших екологів не допустили до перевірок, ми навіть не знаємо їхніх результатів. Бачили неодноразово, що прилади вимірювання, з якими прийшла СБУ, вимикалися та перезавантажувалися. Нам ніхто не показав на них документи. Тому ми не знаємо, наскільки коректними є ці показники та які результати ми зрештою отримаємо. Це викликає великі питання та сумніви.

При цьому відбуваються вибіркові перевірки, свідомо на старих об'єктах. Наприклад, на коксових батареях №№ 1–2, аглофабриці. Тому що спочатку хочуть отримати певний результат. Який – ми прекрасно розуміємо.

У нас є інформація щодо усіх коксохимів України. Можна порівняти рівень викидів. Практично усі коксові батареї у нашій країні знаходяться у незадовільному стані. Якщо вже братися за коксові батареї, то треба зупиняти їхню роботу по всій країні та купувати кокс у Польщі. Таким чином, закривати коксохімічний бізнес в Україні. При цьому нові батареї були побудовані лише в «АрселорМіттал Кривий Ріг», ніде більше. Це говорить про те, що ситуація на нашому підприємстві є найбільш оптимальною. У 2008 році ми реконструювали коксові батареї №№ 3–4, а рік тому побудували батареї №№ 5–6.

- У липні ви та інші керівники меткомбінату зустрічалися з Президентом України. Після цього відбулися переговори з представниками Офісу Президента у Дніпрі. У результаті компанія оголосила про п'ять кроків, у тому числі про реалізацію короткострокових екологічних заходів. Який статус їхнього виконання?

- Дійсно, у липні ми зустрічалися з голавою держави Володимиром Зеленським, після цього з представниками Офісу Президента та Дніпропетровської обласної адміністрації. Намітили низку оперативних заходів.

Наприклад, у липні ми провели експериментальну дослідницьку роботу на коксових батареях №№ 1 і 2. Розпочали ремонт камер коксування методом керамічного наплавлення з подальшою герметизацією дрібних тріщин вогнетривкої кладки шляхом вдування порошкових сумішей. По-перше, це однозначно понизить газування завантажувальних люків згори коксових батарей. Друге – це прибере перетікання газу через опалювальну систему та понизить викиди на димовій трубі. У першу чергу – викиди оксиду вуглецю, оксидів азоту.

Ми очікуємо на зниження викидів за цим проектом, як мінімум, на 10–15%. Вже візуально спостерігаємо зниження обсягів диму. Робили знімки, я їх показував Президентові під час зустрічі. З липня ми проводили експерименти, а з серпня приступили до цього проекту. На сьогодні ми вже виконали роботи на 15 з 59 печей коксової батареї № 1. Практично на чверть завдання є виконаним. Будемо робити й решту печей. Ми, до речі, першими в Україні робимо такий проект.

В аглоцехах також почалося декілька експериментальних робіт. Одна з них – це використання водяної гармати, яка дозволила понизити пилоутворення. Плануємо також використовувати спеціальний склад (полімери), який дає можливість понизити рівень пилу. Додаватимемо у шихту полімери – 40 грамів на тонну шихти. Цей матеріал на молекулярному рівні зв'язує дрібнодисперсні частинки між собою у грудки, що покращує якість агломерату та знижує шкідливі викиди. І це мінус 20 відсотків по пилу. Є й інші проекти, над якими ми працюємо та чекаємо на підтвердження результатів їхньої ефективності.

- З планів підприємства ми знаємо, що впродовж найближчих п'яти років викиди забруднюючих речовин будуть понижені на 50–55%. Скажіть, на якому етапі знаходиться реалізація цієї інвестиційної програми? Чи все в силі?

- Насправді цю роботу ми розпочали давно. Зараз у нас вже проведена модернізація другого блоку конвертерів (№№ 4, 5, 6), де нам вдалося понизити викиди до 50 мг на кубометр. Не чекаючи на реконструкцію першого блоку конвертерів (№№ 1, 2, 3), ми вже зараз зайнялися модернізацією першого конвертера та установкою газоочистки, що вже до жовтня дозволить понизити кількість пилу з 100 до 70 мг на кубометр. Наразі розробляється графік перефутеровки, зовсім скоро ми завершимо цей проект. Цю роботу ми будемо виконувати й на інших конвертерах.

Крім того, продовжуємо реконструкцію аглоцеху № 2, щоб зменшити вплив виробництва на навколишнє середовище, підвищити продуктивність і надійність обладнання. Раніше, у 2017–2018 роках, ми реконструювали п'яту та шосту агломашини, зараз завершуємо роботу на четвертій, в жовтні почнуться гарячі випробування. Після цього у листопаді приступимо до модернізації першої агломашини. Весь проект оцінюється у 150 млн доларів. На кожній оновленій агломашині встановлено нову аспіраційну систему, замінено газоочистку, використовується більш ефективний (сухий) спосіб уловлювання пилу за допомогою електрофільтрів. Ефект – зниження викидів пилу на 250 тонн на рік по кожній реконструйованій машині.

Наступний етап – закриття застарілих технологічних ліній агломераційного виробництва, аглоцеху № 1 і аглоцеху метвиробництва. Ми зможемо це зробити завдяки будівництву нової фабрики огрудкування, для якої вибрали одну з найкращих технологій у світі. Вона випускатиме близько 4,5–5 млн тонн окатишів на рік. Ми зможемо використовувати окатиши у якості сировини для доменних печей і завдяки цьому закрити одразу два аглофабрики. Якщо при закритті однієї з них ми розраховували на зниження рівня пилу на 38%, то при двох зменшення складе 52% від усіх викидів в агломерації. А на агломераційне виробництво у нас припадає близько 75% від усіх викидів меткомбінату, це має визначальне значення.

Наразі ведеться розробка технічної документації, базового інжинірингу за цим проектом. Будівництво фабрики огрудкування обійдеться нашому підприємству приблизно у 350 млн доларів. Найближчим часом ми плануємо подати бюджет проекту у корпорацію, що дозволить визначити обсяг фінансування та основні технічні рішення. Потім ми зможемо приступити до будівництва фабрики, яке повинне завершитися у 2022 році.

Як і всі гірничо-металургійні підприємства в Україні, комбінат «Криворіжсталь» був збудований у минулому столітті, у далекому 1934 році, посеред Кривого Рогу. Ну, або місто потім виросло довкола цього заводу. Нам дісталася доволі складна спадщина. Зі свого боку, ми робимо усе, щоб до 2022–2023 рр. понизити загальний рівень викидів на 50–55%. Для цього ми реалізуємо масштабну екологічну програму. Проте вона не може бути виконана миттєво і розрахована на декілька років. Це коштує великих грошей. У найближчі п'ять років наші капітальні витрати складуть 1,8 млрд доларів.

Ми все зробимо. Якщо, звичайно, нам дадуть можливість працювати…

- Скажіть, якими будуть дії керівництва, якщо тиск на підприємство буде продовжуватись?

- Я – не політик. Вірю у те, що зрештою усе встане на свої місця, ситуація вирішиться. АрселорМіттал – точно не та компанія, що дасть себе образити та дозволить чинити тиск й надалі. Я працюю у міжнародній компанії, у якої є певні можливості, що дозволяють повернути ситуацію у нормальне русло. Але я вірю у здоровий глузд. Думаю, все буде добре, і ми виконаємо усе, що намітили. У цьому, сподіваюся, зацікавлені і влада, і мешканці міста. Й в цьому зацікавлені, у першу чергу, ми самі.









2008  -  2009  -  2010  -  2011  -  2012  -  2013  -  2014  -  2015  -  2016  -  2017  -  2018  -  2019  -  2020