ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»
ПАТ «АрселорМiттал Кривий Рiг»

Прес-центр


Page tools
Друк
В закладки
Поділитися
FacebookTwitter


Прес-релізи

Мауро Лонгобардо, Генеральний директор «АрселорМіттал Кривий Ріг»: «Ми маємо бути найкращою компанією в Європі в своїй галузі»

Зараз бізнес у всьому світі переживає якнайглибшу кризу. І те, які компанії залишаться на плаву та зможуть втримати заданий вектор розвитку, багато в чому залежить від професіоналізму, досвіду та стратегії дій першого керівника.

Мауро Лонгобардо очолив «АрселорМіттал Кривий Ріг» у дуже непростий час – після року спаду в промисловості та у розпал пандемії коронавірусу, що вдарила по усіх галузях економіки. Пропонуємо до вашої уваги перше велике інтерв'ю-знайомство з Мауро Лонгобардо, а також його пріоритети у роботі та житті.

– Пане Лонгобардо, розкажіть, будь ласка, про своє бачення розвитку компанії. Що зміниться насамперед?

– Насправді, ми матимемо дві стратегії. Одна – короткострокова, а інша, звичайно, довгострокова. Стосовно короткострокової стратегії, я гадаю, нам потрібно буде вирішити усі питання, що в минулому залишалися без відповіді. Насамперед, це стосується програми сталого розвитку, яка поєднує у собі покращення стану навколишнього середовища, підвищення рівня охорони праці та збільшення нашої участі у соціальній сфері життя місцевих громад.

Якщо ж говорити про довгострокову стратегію, то тут все просто: ми маємо бути найкращою компанією в Європі у своїй галузі. Так, це – наша мета. І я думаю, що нам слід поступово йти до неї, адже у нас є потенціал. Навіть з географічної точки зору ми розташовані у сприятливому місці для того, щоб стати однією з найкращих компаній в Європі.

– Давайте поговоримо про модернізацію. Які інвестиційні проекти є ключовими для компанії на цей рік, і, звичайно, в майбутньому?

– У нас є загальний план з інвестицій. Вже зараз можна сказати, що ми, вірогідно, витратимо близько 1,5 млрд доларів на інвестиції впродовж найближчих п’яти років. Ці кошти мають різне призначення. Насамперед, є інвестиції, спрямовані на покращення стану навколишнього середовища. У це ми вкладемо 700 млн доларів, що передбачає реалізацію спеціальних інвестпроектів. Наприклад, будівництво нової фабрики огрудкування, яке ми планували розпочати вже у цьому році. На те, щоб повністю побудувати фабрику, знадобиться приблизно два роки.

Ми будемо модернізувати доменну піч № 9 та агломераційну фабрику № 2, тобто завершимо роботу, яка була розпочата ще кілька років тому. Також ми покращимо газовідвідну систему у конвертерному цеху.

Звичайно, ми маємо й інші інвестиції, назвемо їх довгостроковими – спрямованими у майбутнє. Ми намагатимемося покращити ситуацію у гірничому департаменті підприємства, тому що він ключовий у нашій справі. Там ми побудуємо хвостосховища (зокрема, «Третю карту»), яких нам вистачить принаймні ще на двадцять років. Додатково у гірничий галузі ми намагаємось покращити якість нашої продукції. Маємо плани й щодо отримання вмісту заліза на рівні 68% у залізній руді, і це збільшить нашу продуктивність.

Остання частина інвестиційного плану пов’язана з удосконаленням технології виробництва. Наразі наша компанія продає типову продукцію, але у нас є план щодо покращення та розширення нашого портфеля. Це дозволить підприємству стати більш конкурентоспроможним на різних ринках.

– Знаємо, що зараз наша компанія, і ви особисто, фокусуєтесь на охороні праці й екології. Розкажіть, будь ласка, про це більш детально.

– Що стосується охорони праці, то нам, насамперед, треба визначити стратегію. У минулому ми більше фокусувалися на виробництві та не приділяли достатньо уваги визначенню стратегії у питаннях охорони праці. Але зараз ми це зробимо.

Паралельно нам необхідно задіяти всі рівні керівництва у питання виробничої безпеки. Треба сформувати думку, що це не лише робота, спрямована на наших працівників, це – робота і відповідальність усіх нас.

Також важливо розуміти, які можливості ми надаємо нашим працівникам у питаннях охорони праці. Тобто якщо спостерігається небезпечна поведінка чи умови, ми маємо надавати нашим робітникам можливість сповістити про це та зупинити. І зробити це вчасно, щоб не призвести до нещасних випадків, зокрема смертельних, які, на жаль, траплялися в нас у минулому.

– А як щодо екології?

– Екологія – один із найважливіших пріоритетів. Коли я казав, що наша довгострокова стратегія – стати однією з найкращих компаній в Європі, то мав на увазі, що екологія – основний чинник, який нам необхідно враховувати. Саме для цього у нас є план з інвестицій. І нам необхідно подбати про те, щоб наші працівники та мешканці Кривого Рогу могли жити у здоровому середовищі.

– Пане Лонгобардо, ви маєте великий досвід роботи у різних компаніях, зокрема в тих, які знаходяться на пострадянському просторі. Поділіться, будь ласка, своїм секретом успіху. І як вирішити проблеми, що накопичувалися роками?

– По-перше, хочу відзначити, що результати – завжди більш красномовні, ніж просто слова. Загалом, для того, щоб вирішувати проблеми, необхідно просто працювати. Тільки-но ми досягнемо результатів, уся система – зовнішня, внутрішня – помітить це. І ми здобудемо довіру серед населення. Таким чином буде набагато простіше мотивувати людей прагнути ще більшого.

По-друге, велике значення має правильне управління персоналом. Мій досвід роботи на різних посадах говорить: якщо справедливо ставитись до працівників, то проблем не виникає. І це стосується усіх країн, в яких я працював до цього моменту.

Отже, якщо ми будемо керуватися вищезгаданими принципами, а це, звичайно, основа, то всі інші цілі також будуть досягнуті. Погодьтеся, неможливо змінити компанію як окрему особистість, особливо враховуючи її розмір. В цей процес має бути залучена вся команда. І єдиний спосіб це зробити – мотивувати людей. А мотивація залежить від середовища, в якому вони працюють, як ми з ними обходимось, і який в нас рівень справедливості та прозорості.

– Яка країна вразила вас найбільше? Мається на увазі, звичайно, з точки зору досвіду керівництва?

– Я працював у п’яти країнах світу. Усі вони різні. Незважаючи на те, що очікування людей, як я вже казав, дуже схожі, але щодо ділового підходу – контекст навколо підприємства різниться в залежності від країни. Тому всюди є як позитивні, так і іноді негативні аспекти. Я не буду зараз розповідати про всі. Але будь-який досвід, що я здобув за кордоном, має для мене цінне значення.

– Чи подобається вам Україна? Ви зручно себе тут почуваєте?

– Звичайно. Тому я й повернувся. Як ви знаєте, я працював тут три роки. І після дворічної перерви знову повернувся сюди. Мені не вистачало України.

– Чудове рішення. А що вам подобається в українцях? Вони відрізняються від інших?

– Так, я б сказав, що є певна особливість, яку, принаймні, я помітив. І це – амбіція змінюватись. У багатьох країнах, де я працював раніше, ситуація була більш–менш стабільна, тому люди дещо неохоче сприймають зміни. Але тут – ні. Я помітив, що багато людей справді прагнуть змінюватись. Вони мають амбіції та високі очікування, щоб вийти на інший рівень. Це те, що мені особливо подобається в українцях.

– На вашу думку, скільки часу нам потрібно, щоб побудувати компанію європейського зразка тут, в Україні?

– Я гадаю, якщо робити це правильно, то не так багато часу.

– Добре, пріоритети розвитку компанії – зрозумілі. Але як ви збираєтесь досягати усіх цих цілей? Особливо, враховуючи падіння цін на ринку сталі та складну ситуацію взагалі.

– Нам потрібно налаштувати роботу всередині підприємства, тому що зовнішні пріоритети для зацікавлених сторін ми вже обговорили. Найперше, ми прагнемо підвищити нашу продуктивність, щоб мати змогу конкурувати на будь–якому міжнародному ринку.

Ще один аспект, до якого я прагну, це утворення місцевого середовища, у якому наша конкурентоспроможність буде захищена. Сьогодні багато країн у світі захищають себе від імпорту. Наша компанія, насправді, експортує більшість своєї продукції. Тож нам необхідно створити якісь захисні механізми також і в нашій країні, щоб стати більш конкурентоспроможними, мати свій погляд на ринок, як і всі інші.

– А яка наразі ситуація на міжнародних ринках?

– Ситуація дуже цікава, як ви розумієте. Й була дуже динамічна і раніше. Є наші типові ринки, пов’язані з країнами Персидського заливу, Середнього та Близького Сходу, та ринки, що ближче з точки зору логістики. Проте країни, які там знаходяться, дещо нестабільні, а тому все ще не завжди дуже прибуткові для нас.

І ми шукаємо альтернативу. В цьому році, зокрема, розглядали Південно-Східну Азію як потенційну альтернативу найближчим ринкам, планували експортувати туди близько 1 млн тон нашої продукції. Ми сподіваємось досягти успіху в цьому, щоб компенсувати втрачене.

– Розкажіть, які зміни та яка підтримка необхідні бізнесу з боку українського уряду, щоб мати стабільність у діяльності та бути ефективним?

– Нещодавно з’явився новий уряд. Він спрямований на процес реформ. А реформи – це завжди добре, у тому сенсі, що ми знову повертаємось до обговорення змін. Єдине, що я би порадив новому уряду, це пропонувати комплексні рішення. Тобто не разові окремі зміни, під час яких не враховується весь потенційний ефект від них. Наприклад, якщо податки збільшаться (проте ми сподіваємось, що ні), тоді має бути також якесь заохочення для вітчизняних виробників. Адже якщо лише утискати вітчизняну промисловість у питанні сплати податків, і не стимулювати, то її конкурентоспроможність зменшиться.

– А які політичні рішення і реформи нам потрібні, щоб залучити іноземних інвесторів в Україну?

– Тут я дам дуже швидку відповідь. Насамперед, необхідно надавати підтримку існуючим інвесторам. Як тільки вони її отримають, не думаю, що Україна матиме проблеми із залученням нових інвесторів. Іноземні інвестори прискіпливо розглядають країну і те, як розвивається уряд, яке тут ставлення до існуючих інвесторів у щоденній діяльності. Це дуже важливо для залучення більшої кількості інвесторів в Україну.

– А яку проблему «АрселорМіттал Кривий Ріг» відчуває зараз? Стосовно українського законодавства, що потрібно змінити, щоб отримати підтримку уряду?

– Зараз ми намагаємось знайти підтримку в межах вітчизняного ринку. У світі є багато країн, як я вже казав, які впроваджують захист проти імпорту. Вони намагаються захистити внутрішню промисловість. Наприклад, щоб перезапустити виробництво, як це відбувалось у США, або розвинути нове. У нашому випадку, якщо країна залишиться без захисту, то вітчизняна промисловість може зазнати шкоди. Адже країни, яким заборонено імпорт до інших, спрямують усі свої зусилля на незахищені ринки. Це ситуація, в якій ми, звичайно, не хотіли б опинитись.

– Ви згадували сталий розвиток компанії. Він стосується і корпоративної соціальної відповідальності. Яке ваше бачення щодо соціальних проектів з місцевими громадами? Чи варто їх реалізовувати?

– Я вважаю, що так. Компанії такого масштабу необхідно багато взаємодіяти з громадами. У нашому портфелі є певні соціальні проекти, які ми розпочали декілька років тому, і цього року хотіли б завершити. Також з’явилися нові ідеї. Наприклад, будівництво нового онкологічного центру у Кривому Розі. Для цього ми нещодавно підписали лист про наміри з відомою будівельною компанією, яка працює у цій галузі в Європі (Німеччина).

Окрім цього, ми намагатимемося втілювати в життя заходи не лише для наших працівників, але й для усіх мешканців Кривого Рогу.

– Пане Лонгобардо, ми хотіли б більше дізнатися про вас. Розкажіть, будь ласка, про своє життя, родину, освіту, звідки ви приїхали тощо.

– Я родом з Італії (можливо, це всі вже помітили через мій акцент), з міста поблизу Мілана. І саме у Мілані я навчався в університеті за фахом інженера–матеріалознавця. Почав працювати у 2002 році. І з того часу залишаюся у металургійній промисловості.

– А де саме починали працювати?

– Почав працювати в Італії, в компанії, яка зараз називається «Тенаріс». Вона розташована у 40 кілометрах на схід від Мілану. Основний вид продукції, що там виробляють, це безшовні труби для нафтогазової промисловості.

– А щодо вашої родини?

– Звичайно, в мене є родина. Моя дружина також італійка. Ми познайомилися на роботі. Як ви вже помітили, я проводжу більшість свого часу в офісі. Тому, можливо, це було єдине місце, де я міг зустріти супутницю життя. В мене є двоє дітей, які народилися в Аргентині, коли я працював там. І за останні десять років вони подорожували з нами по всьому світу. Здається, що їм це подобається, але далі час покаже.

– Отже, ваша родина також знаходилась тут, в Україні.

– Так, ми мешкали у Києві впродовж двох років. А потім, через те, що я приєднався до АрселорМіттал у іншому регіоні, ми переїхали до Дубаю. Вони поки що там залишились, а у майбутньому подивимось, коли вони переїдуть.

– Чудово. Отже, вони підтримують вас і знають про ваші ініціативи і виклики.

– Звичайно, вони підтримують. Інакше мене б тут не було.

– Наступне питання: як ви проводите вільний час і чи маєте якесь хобі?

– Гарне питання. Звісно, в мене є хобі. Раніше я грав у баскетбол, коли був молодшим. Та й досі граю. Якщо в мене є деякий час і треба обирати вид активності, я надаю перевагу баскетболу замість відвідування фітнес–клубу. Також мені подобається підійматися вгору. Я займався цим багато років, у мене є цікавий досвід. Звичайно, зараз, як бачите, я маю дещо знизити свої очікування. Але це все ще одне з моїх основних хобі.

– Яке місце на землі ви можете назвати своїм домом?

– Місце, де знаходиться моя родина.

– Отже, жодних преференцій?

– Жодних преференцій.

– Ви могли б описати себе за допомогою лише п’яти слів?

– Лише п’ять слів? Чи потрібно більше? Думаю, що складно знайти п’ять слів, але можу сказати, що мені справді подобаються виклики, особливо великі. Я маю досвід, коли, насамперед, завдяки підтримці моєї родини та команди, завжди вдавалося досягати цілей, які я ставив перед собою. Отже, будемо рухатися уперед із цією, сподіваюсь, успішною історією.



2008  -  2009  -  2010  -  2011  -  2012  -  2013  -  2014  -  2015  -  2016  -  2017  -  2018  -  2019  -  2020