ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»
ПАТ «АрселорМiттал Кривий Рiг»

Прес-центр


Page tools
Друк
В закладки
Поділитися
FacebookTwitter


Прес-релізи

Заступник генерального директора з правових питань, питань взаємодії з державними органами та комунікацій Артем Філіп'єв: «Одне рішення суду є більш красномовним, ніж тисячі слів про відкритість країни для інвестицій та міжнародного бізнесу»

У своєму інтерв'ю Артем Філіп'єв розповів про те, в чому суть ухвали Шевченківського районного суду м. Київ, на підставі якого на підприємстві вчергове відбулися обшуки Служби безпеки України. Також обговорили податкові перевірки та оскарження їхніх результатів, особливості нарахування рентної плати за користування надрами та триваючий тиск на бізнес.

Нещодавно в ЗМІ з’явилася інформація щодо обшуків в «АрселорМіттал Кривий Ріг». Як зазначається у відповідних документах, компанію звинувачують в ухиленні від сплати податків на суму понад 4.446 млрд грн. Скажіть, будь ласка, яка мета чергових обшуків на підприємстві? Вони вже відбулись? Чого очікувати компанії, і що стоїть за цими слідчими діями?

Так, дійсно, 13 жовтня Шевченківський районний суд м. Київ своїм рішенням надав дозвіл Службі безпеки України на проведення обшуку в «АрселорМіттал Кривий Ріг». Як законослухняний платник податків компанія завжди тісно співпрацює з правоохоронними органами. Обшуки СБУ на підприємстві відбулися 15 жовтня. Під час обшуку представники Головного слідчого Управління СБУ вилучили оригінал рішення Державної податкової служби України про результати розгляду скарги нашого підприємства.

Це рішення було винесено Державною податковою службою за результатами адміністративного оскарження підприємством донарахувань після планової перевірки. В ухвалі Шевченківського суду вказано, що це рішення складено в одному примірнику, оригінал якого знаходився на підприємстві, і його вилучення необхідне для здійснення слідчих дій.

Звертаємо увагу, що відповідно до ухвали клопотання слідчого передбачало надання доступу до більш широкого переліку документів та носіїв інформації. У слідчого був намір отримати доступ до скарги підприємства, заперечень на акт перевірки, додаткових пояснень та клопотань підприємства, документів, що стосуються нарахувань з рентної плати, а також техніки, на якій така інформація знаходиться. Однак, цілком справедливо, слідчий суддя задовольнив клопотання частково, надавши дозвіл на отримання лише оригінального примірника рішення про результати розгляду скарги. Саме з використанням цього документу слідчий і мав здійснити необхідні, на його думку, слідчі дії.

Розкажіть детальніше про зміст ухвали Шевченківського районного суду м. Київ? Невже там дійсно фігурує навіть така гучна стаття як «фінансування тероризму», окрім звинувачення в ухиленні від сплати податків? Які підстави для таких серйозних статей обвинувачення?

Суть ухвали полягає у наданні слідчому одноразового дозволу на проведення обшуку в адміністративній будівлі підприємства. Отримання такої ухвали є обов’язковою умовою для здійснення обшуку у відповідності до норм Кримінального процесуального кодексу України.

В ухвалі зазначено, що кримінальне провадження відкрито за фактом вчинення ряду кримінальних правопорушень. Їх умовно можна поділити на декілька груп: «корупційні» (зловживання владою), злочини у сфері господарської діяльності (ухилення від сплати податків, відмивання майна), злочини проти громадської безпеки (фінансування тероризму). Звісно, компанія категорично відкидає ці необґрунтовані звинувачення.

Також привертає до себе увагу цікавий факт: згідно з положеннями Кримінального процесуального кодексу України усі перераховані «корупційні» статті належать до підслідності Національного антикорупційного бюро України. Його завданням є протидія кримінальним корупційним правопорушенням, які вчинені вищими посадовими особами. Злочини у сфері господарської діяльності повинні розслідуватися Державною фіскальною службою України (колишня податкова міліція). З усіх інкримінованих кримінальних правопорушень лише одне відноситься до підслідності Служби безпеки України – фінансування тероризму. Постає питання. Чи не можна припустити, що такий барвистий букет кримінальних статей з’явився виключно для того, щоб розслідування справи здійснювала саме СБУ, яка не мала б такого законного права за інших умов?..

Все розпочалося з документальної планової виїзної перевірки, яку провів Офіс великих платників податків ДФС України у 2019 році. Якими були висновки перевірки? Чому ви вирішили їх оскаржити? Чи мала компанія на те право, підтверджене законодавством України? Наскільки після цього зменшилися донараховані зобов’язання?

Минулого року Офіс великих платників податків проводив планову перевірку підприємства щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за попередні 4 роки, за 2014-2019 рр. Перевірка стосувалась питань нарахування та сплати податку на прибуток, податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати за користування надрами, плати за землю. За результатами перевірки контролюючий орган збільшив податкові зобов'язання «АрселорМіттал Кривий Ріг», застосувавши штрафні санкції у обсязі 7,9 млрд грн.

Висновки Офісу великих платників податків ґрунтуються на:
  • неправильному визначенні компанією об'єкта оподаткування рентною платою за користування надрами, від якого залежить база нарахування податкового зобов'язання. Як відомо, для промислових підприємств такою базою є вартість обсягів, видобутих протягом звітного періоду корисних копалин (мінеральної сировини). Так, «АрселорМіттал Кривий Ріг» вважає за об'єкт залізну руду, а не залізорудний концентрат. Останній утворюється у результаті переробки, що виходить за межі первинної, а значить не підпадає під оподаткування згідно з Податковим кодексом України;
  • окрім того, податковий орган вважав протиправним перерахунок податкових зобов’язань із плати за землю пост-фактум визнання нечинним рішення Криворізької міської ради від 2017 р., а також вважає протиправним застосування понижувального коефіцієнту згідно з рішенням міської ради від 2015 р., застосування невірної ставки орендної плати.
  • також контролюючий орган піддав сумніву співпрацю підприємства з постачальниками та підрядниками, сплату акцизного податку, подання документації з трансфертного ціноутворення, тощо.


  • Однак ми вважаємо, що вказані в акті перевірки висновки не відповідають вимогам податкового законодавства та актуальним правовим позиціям Верховного Суду.

    Передбачена законодавством процедура проведення податкових перевірок забезпечує платнику податку право надання заперечень до акту перевірки. Наша компанія скористалася цим правом, а у подальшому також оскаржила отримані податкові повідомлення-рішення у Державну податкову службу України. До скарги підприємство додало ряд документів, зокрема, експертні висновки, первинну документацію, судові рішення. В результаті неупередженого розгляду поданої скарги у порядку, встановленому чинним законодавством України, донараховані зобов'язання для підприємства зменшилися вдвічі - до 3,5 млрд грн.

    У своєму рішенні про задоволення скарги підприємства Державна податкова служба (ДПСУ) звернула увагу на часткову невідповідність акту встановленим законодавством вимогам і суперечливість позицій компанії та контролюючого органу щодо нарахування та сплати рентної плати. Це стосувалося відмінностей у висновках щодо переробки залізної руди у залізорудний концентрат.

    Також була проведена додаткова позапланова перевірка з податку на землю, відповідно до висновків якої частина результатів планової перевірки не підтвердилась.

    Крім того, ДПСУ частково скасувала нарахування, пов’язані з так званими нереальними операціями. Підприємство вже довело, що певні операції з виконання ремонтних робіт, постачання вогнетривів, запчастин і електрообладнання дійсно мали місце, а їх реалізація підтверджена відповідними документами.

    Потім компанія звернулася до суду. У чому суть позову?

    Після завершення процедури адміністративного оскарження «АрселорМіттал Кривий Ріг» звернувся до Окружного адміністративного суду м. Київ. Наш намір - оскаржити донарахування у розмірі 3,5 млрд грн. Це ми також вважаємо безпідставним та незаконним. Право судового оскарження рішень, з якими платник податків не погоджується, гарантовано Конституцією України, Податковим кодексом і Кодексом адміністративного судочинства України. На підтвердження власної позиції підприємство наводить ряд аргументів та демонструє докази, які цілком спростовують позицію Офісу великих платників податків.

    Через виявлення додаткових доказів протиправності податкових повідомлень-рішень у жовтні компанія подала ще один позов до Окружного адміністративного суду м. Київ. Це пов’язано з грубими процедурними помилками з боку інспекторів під час перевірки, що, на нашу думку, призводить до визнання недійсності акту перевірки та неправомірності виписаних податкових рішень.

    Слухання по справам тривають та призначені на листопад 2020 р.

    Одне з найбільших донарахувань «АрселорМіттал Кривий Ріг» отримав відносно рентної плати за користування надрами. На чому ґрунтувався висновок податкових інспекторів? Чи є законними вимоги до підприємства щодо нарахування рентних платежів саме із рудного концентрату, якщо інші виробники сплачують ренту з видобутку руди?

    За результатами перевірки компанія отримала донарахування з рентної плати за користування надрами у розмірі 2,8 млрд грн. Податківці наголошують на начебто неправильному визначенні підприємством об’єкту рентної плати. Ми не погодилися з такими висновками, що й стало причиною їх адміністративного оскарження.

    Податковий кодекс визначає, що українське податкове законодавство ґрунтується на рівності усіх платників перед законом, недопущенні проявів податкової дискримінації. Держава має забезпечувати однаковий підхід до усіх платників податків. Зазначимо, що «АрселорМіттал Кривий Ріг» використовує технологічний процес, аналогічний тому, який застосовують інші гірничо-збагачувальні підприємства. Відносно них вже є відповідна одностороння та послідовна судова практика в Україні. З огляду на це ми рішуче відкидаємо будь-які звинувачення щодо неправильного нарахування та сплати рентної плати за користування надрами.

    Що ж все-таки є об'єктом рентної плати для промислових підприємств? Чи є якась унікальність в методиці розрахунку ренти саме для вашого підприємства?

    «АрселорМіттал Кривий Ріг» визначає у якості об’єкта залізну руду, тоді як податківці переконані, що об’єктом має бути залізорудний концентрат. Проте саме позиція підприємства узгоджується з приписами Податкового кодексу України.

    Суди різних інстанцій у своїх рішеннях неодноразово вказували, що об'єктом оподаткування є саме мінеральна сировина – руда, а не кінцевий продукт виробництва. Відповідно, концентрат або агломерат неможливо віднести до мінеральної сировини та визначити як об'єкт оподаткування. Для прикладу, такі рішення були винесені на користь основних гірничо-збагачувальних комбінатів, що працюють у Кривому Розі.

    Нормативно-правові акти та документи визначають залізну руду як товарну продукцію добування корисних копалин і розробляння кар'єрів. Руда, яку видобуває підприємство, відповідає галузевим стандартам для товарної продукції, що пройшла первинну переробку. Поясню, що збагачувальні фабрики нашого підприємства забезпечують глибоке збагачення залізної руди. В результаті концентрація магнетиту у продукті зростає до 65%. Відтак при отриманні залізорудного концентрату відбувається якісна зміна залізної руди. Таким чином, процес із збагачення залізної руди виходить за межі первинної переробки. Тому ми вважаємо, що обсяг залізорудного концентрату не є об'єктом оподаткування рентною платою.

    Ми заявляємо, що немає жодної унікальності у методиці розрахунку рентної плати для «АрселорМіттал Кривий Ріг». У своїй діяльності підприємство керується виключно нормами Податкового кодексу України.

    «АрселорМіттал Кривий Ріг» дійсно отримав експертні висновки на підтвердження своєї позиції?

    Так, це правда. Наше рішення щодо визначення об’єкту оподаткування було прийнято за результатами глибокого аналізу законодавства, вивчення судової практики, позицій контролюючого органу та отриманих експертних висновків. Лише після цього компанія визначила у якості об’єкту рентної плати саме залізну руду, а не концентрат. Ми дійсно отримали висновки провідних аудиторських та юридичних компаній, а також науковців, які переконливо доводять два важливих факти:

    1) для оподаткування рентною платою має використовуватись вартість видобутої залізної руди, а не залізорудного концентрату;

    2) якісна зміна стану корисних копалин та їхніх форм у результаті збагачення руди на підприємстві виходить далеко за межі первинної переробки в розумінні законодавства.

    До речі, дискусія, що точилася довкола зміни податкового законодавства стосовно рентної плати протягом минулого та на початку цього року також вказує на це. Тоді законодавець розглядав можливість внесення змін до норм Податкового кодексу, які дозволили б використовувати у якості об’єкта саме концентрат, а не руду.

    Який обсяг рентної плати «АрселорМіттал Кривий Ріг» за видобуток залізної руди та податку за землю впродовж 2015-2019 рр., адже саме цей період фігурує у справі?

    У 2015-2019 рр. підприємство сплатило до бюджетів усіх рівнів понад 40 млрд грн податків і зборів, у тому числі 1,8 млрд грн - це рентна плата за видобуток залізної руди та 2,1 млрд грн - податок (плата) за землю. Загальна сума сплачених податків і зборів за 9 місяців 2020 р. вже склала 4,8 млрд грн.

    Чи вважаєте ви поточні обставини тиском на бізнес? Чи ймовірна політична складова, адже події розгорнулися напередодні виборів в Україні? Чи потребує компанія підтримки з боку держави, як найбільший іноземний інвестор в країні?

    Ми не хотіли б робити поспішних висновків, проте високий рівень занепокоєння у цій ситуації є цілком виправданим.

    По-перше, процедура адміністративного оскарження є законною можливістю платника податків довести правомірність своїх дій, якщо під час перевірки контролюючий орган встановлює порушення. Це право гарантовано нормами Податкового кодексу України. Платник податку не може бути покараним за те, що податкова скасувала частину власних донарахувань. Така поведінка правоохоронних органів суперечить фундаментальними принципам права. Скажіть, який сигнал отримає суспільство та держаний апарат в цій ситуації?.. В обставинах, коли ти встаєш на захист законних прав платника податків у досить очевидній ситуації, – проте виходить, що вчинив злочин і будеш переслідуваний. Про яку ефективність функціонування державної влади, про яке верховенство права можна говорити за таких умов? На нашу думку, це дуже тривожний та негативний сигнал.

    По-друге, компанія АрселорМіттал глибоко стурбована інкримінуванням вчинення злочину, який передбачений такою гучною статтею як «фінансування тероризму». Створення терористичних угрупувань або фінансування окремого терориста можливо лише з прямим умислом, з усвідомленням злочинності своїх дій та їх наслідків. Це однозначно суперечить планам найбільшого інвестора в цій країні, відповідального платника податків та законослухняного міжнародного бізнеса. Разом з іншими звинуваченнями, про які ми дізнались із ухвали Шевченківського районного суду, це створює загрозу значних репутаційних ризиків для компанії. Безперечно, ми готові до серйозного захисту своєї ділової репутації. Проте, певен, що сам факт того, що нам доводиться захищатись у ситуації, коли немає узгоджених податкових зобов’язань, - це вкрай показово для бізнес-спільноти. Одна справа говорить більш промовисто ніж тисячі слів, які традиційно проголошують політики про відкритість країни для інвестицій та міжнародного бізнесу.

    І останнє, «АрселорМіттал Кривий Ріг» є одним з найбільших в Україні платників податків. Підприємство систематично сплачує всі податки та збори у повному обсязі, як передбачено чинним законодавством. Паралельно, навіть у найбільш кризові для галузі періоди, інвестує у розвиток виробництва та еко-модернізацію. Ми підтримуємо масштабні соціальні проекти. Тому необґрунтовані звинувачення щодо можливого заниження сум сплачених податків викликають у нас суттєве занепокоєння.

    Компанія раз у раз запитує себе, чи свідчать такі дії про тиск на інвестора? Вже сам факт того, що ми вимушені ставити перед собою це питання, явно не сприяє покращенню інвестиційної привабливості України. Тому ми дуже сподіваємось на увагу державної влади до ситуації, що склалася, та віримо у верховенство права в Україні, де компанія АрселорМіттал успішно працює вже 15 років.



    2008  -  2009  -  2010  -  2011  -  2012  -  2013  -  2014  -  2015  -  2016  -  2017  -  2018  -  2019  -  2020  -  2021