ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»
ПАТ «АрселорМiттал Кривий Рiг»

Прес-центр


Page tools
Друк
В закладки
Поділитися
FacebookTwitter


Прес-релізи

Директор департаменту продажів «АрселорМіттал Кривий Ріг» Євген Чумаченко: Утримувати продажі та ринкові позиції у 2020 році було непросто

Складний 2020 року команда «АрселорМіттал Кривий Ріг» пройшла гідно, вважає Євген Чумаченко - директор департаменту продажів в Україні та країнах СНД. В інтерв'ю журналу «Метал-Кур'єр» він розповів, що в умовах пандемії та протекціоністських заходів вдалося успішно змінити географію експортних продажів, а на внутрішньому ринку - зміцнити позиції на тлі відновлення попиту на сортовий прокат і розширення сервісу й сортаменту з прокату комбінату. У новому році компанія очікує подальшого покращення виробничо-збутових показників. І на внутрішньому ринку важливим приводом до зростання продажів може стати продовження реалізації проектів з оновлення інфраструктури та впровадження доступної іпотеки.

- Євгене Олександровичу, яких результатів у продажах сортового прокату на внутрішньому ринку очікуєте за підсумками 2020 року?
- За попередніми оцінками, на внутрішньому ринку отримали незначне зниження до результатів попереднього року внаслідок пандемії та локдауна у I півріччі. Купівельна активність наших клієнтів в цілому та будівельних компаній зокрема в цей період помітно знизилася. Найбільш суттєво обсяги закупівель скоротили дрібні та середні будівельні компанії, в яких більшість робітників з інших регіонів країни, - люди роз'їхалися перед локдауном і потім тривалий період не мали змоги повернутися на об'єкти. Відновлюватися попит почав тільки з червня, у липні-жовтні зберігався на досить високому рівні. У листопаді купівельна активність сезонно, а також на тлі побоювань введення повторного локдауну в грудні дещо знизилася. Проте якщо дивитися в цілому, то за II півріччя нам частково вдалося надолужити втрати I півріччя.

- Незважаючи на скорочення обсягів продажів, компанія зміцнила позиції на українському ринку. Завдяки чому це стало можливим?
- Я б сказав, що ми утримали ринкові позиції. У порівнянні з нами більш помітно частку на внутрішньому ринку збільшив другий український виробник - Дніпровський МК. В цілому зниження обсягів поставок з Туреччини (вони є, але не такі системні, як минулого року) і Молдови (після введення наприкінці 2019 року антидемпінгового мита) позитивно позначилося на наших позиціях на внутрішньому ринку. Проте з іншого боку, наростив поставки БМЗ, частково компенсувавши обсяги інших зарубіжних постачальників. Тому ми вітаємо та повністю підтримуємо рішення нашого уряду щодо введення спеціального мита на поставки білоруського сорту.

- Чи здійснило позитивний ефект на позиції «АрселорМіттал Кривий Ріг» розвиток продажів сорту спільно з українськими трейдерами?
- Помітно ні, це звичайні ринкові відносини з дистриб'юторами. Ми з ними досить активно працювали й раніше, оскільки вони мають у своєму розпорядженні більш широкий асортимент металопрокату та можуть формувати комплексні поставки, що включають продукцію, яку ми не виробляємо. Ми, звісно, плануємо продовжувати співпрацю з металоторгівельними організаціями, але й відмовлятися від поставок безпосередньо не будемо. Спілкуючись з кінцевими покупцями, ми краще розуміємо їхні потреби у продукті - що змінити, допрацювати, освоїти.

- Як змінився минулого року рівень конкуренції на українському ринку сорту?
- Конкуренція досить жорстка. По-перше, є ДМК. Завжди «під боком» Туреччина, яка може виробити мільйони тонн арматури і легко забезпечити всю потребу українського ринку, а її доставка морем становить близько 10-15 $/т. Крім того, у фасонному прокаті висока конкуренція - крім нас, поставки здійснюють і «Метінвест», і ДМЗ, і російські виробники. Тому непросто утримувати свої продажі та позиції.

- Які нові позиції сорту «АрселорМіттал Кривий Ріг» запропонував для внутрішнього ринку?
- З огляду на те, що клієнти прагнуть до комплексних закупівель, а у нас деяких позицій не вистачало, ми освоїли виробництво кутика з полицею 63 мм і 75 мм. Також виконали пробний прокат кутика 80 мм. Продукція вже успішно відвантажується споживачам і на внутрішньому ринку, і до країн СНД. В рамках імпортозаміщення на четвертому стані розвиваємо виробництво арматури в мотках (шпулерне намотування) як альтернативу молдавської арматурі в мотках. Наразі у нас вже замовляють продукцію діаметром з 8 мм по 16 мм.

- Чому було важливим введення обмежень на поставки в Україну білоруського сорту?
- Тому що у білоруського виробника, на відміну від нас, не ринкове формування собівартості, оскільки виробництво субсидується державою, зокрема, в розрізі брухту. На цьому тлі ціни на білоруську арматуру часто відповідали цінам на квадратну заготовку, і конкурувати з білоруською продукцією на українському ринку було практично неможливо. При цьому білоруський ринок закритий митом ЄЕК, і ми не можемо туди постачати свою продукцію.

- Якого ефекту для внутрішнього ринку очікуєте від дії нового мита?
- Перш за все - це ціновий паритет. Крім того, з введенням спеціального мита ми розраховуємо, що виросте споживання саме української продукції. І ефект від цього буде не лиши для виробників, а для країни в цілому. Це ефект мультиплікатора: чим більше ми виробляємо та реалізуємо на внутрішньому ринку, тим більше грошей залишається в економіці країни, покращується торговий баланс, зберігаються робочі місця.

- Чи несуть загрозу внутрішньому ринку арматури турецькі постачальники, які залишаються в числі ключових зарубіжних гравців?
- Звичайно, несуть загрозу, але разом з тим, варто визнати, що у турецьких постачальників ринкова економіка, хоча підтримка на рівні держави там також існує. Так, приміром, продати туди арматуру нереально через бар'єр у вигляді мита. Якщо для нас український ринок у пріоритеті, і нам важливо зберігати присутність на ньому у будь-якому випадку, то для турецьких виробників ринок України є спотовим. В деякі проміжки часу він їм цікавий, проте якщо з'явиться більш перспективний ринок - вони розгорнуть свої товаропотоки туди.

- За яких умов буде необхідним введення захисних заходів щодо турецького сорту?
- Якщо буде присутній демпінг. Поки ж поставки здійснюються на ринкових умовах, а ціноутворення - відповідно до змін на світовому та їхньому внутрішньому ринках, я передбачаю їхню епізодичну присутність на українському ринку.

- Щодо російських постачальників «АрселорМіттал Кривий Ріг» може бути зацікавлений у запровадженні захисних заходів?
- Поставки російської продукції здійснювалися раніше за досить демпінговими цінами, але наш продукт - це, більшою мірою, арматура та катанка. І тут ми активні у відстеженні впливу поставок на український ринок. Український ринок фасонного прокату - це територія «Метінвесту», ДМК і ДМЗ, відповідно це питання варто ставити їм. Для нас фасонний прокат - це можливість доукомплектувати замовлення наших постійних покупців.

- Якими бачите перспективи попиту на сортовий прокат на внутрішньому ринку у 2021 році?
- В оцінках ми спираємося на плани з інфраструктури. Вже у II півріччі 2020 року, треба віддати належне, держава реально підтримало будівельну галузь і допомогло металургійним підприємствам. На 2021 рік також є багато планів, головне, щоб у держави був ресурс для їх реалізації. Що стосується житлового будівництва, то у 2020 році і локдаун, і системні проблеми (скандали з декількома будівельними компаніями) негативно позначилися на активності сегмента. Зараз цей негатив забудовники прагнуть прибрати з ринку. Якщо все буде врегульовано, а законодавча влада підтримає ініціативи щодо захисту прав інвесторів і знизить ставки іпотеки, то купівельна активність в секторі житлового будівництва зросте. Якщо ставка по іпотеці буде нижче 10%, а в ідеалі, на мій погляд, складе хоча б 6-8% - це помітно покращить позиції житлового будівництва в Україні вже у 2021 році. Додатковий позитив у 2021 рік принесе розробка вакцини та старт вакцинації. У людей, після року повної невизначеності через COVID-19, зараз з'явилася надія та повертається бажання планувати.

- Як Ви вважаєте, чи є реальні передумови для підвищення цін на прокат останні 2 місяці? Або може повторитися ситуація 2008-2009 року, коли стрімке зростання цін змінилося настільки ж стрімким падінням?
- Ні, зараз інша ситуація. Дуже багато виробництв у Китаї, В'єтнамі, Бангладеш, Туреччині, США переходять на металобрухт, як більш екологічну сировину. А брухт у великих обсягах не збирають, через що він дорожчає, і це фундаментальна причина зростання цін на металопрокат. Плюс, підтримку зростанню цін на світовому ринку додає перемога Байдена в США, оскільки всі розраховують на пом'якшення протекціонізму в Америці. Якщо США хоча б в 2 рази знизить 25% мито, то ціни відразу можуть вирости на 60-70 $ додатково. Крім того, уряди багатьох великих держав надрукували багато грошей для підтримки економік. Ці гроші інвестуються в інфраструктурні проекти, що в свою чергу забезпечує досить велике споживання металопрокату.

- Чи задоволена компанія результатами зовнішніх продажів сортового прокату у 2020 році?
- I півріччя було складним, через пандемію та протекціоністські заходи доводилося міняти ринки збуту. Тому з точки зору експортних продажів це був досить складний рік для нас. Крім того, на обсяги експорту вплинули ремонти обладнання, враховуючи, що при загальному зниженні випуску продукції пріоритет у продажах ми віддавали внутрішньому ринку. Але в цілому, хоча підсумки ще не підбито, я вважаю, що вся команда «АрселорМіттал Кривий Ріг» гідно пройшла вкрай складний 2020 рік. Якщо говорити про продажі, то дуже багато було зроблено: фахівці адаптувалися до роботи віддалено, при цьому успішно опрацьовували нові ринки збуту, швидко та ефективно організовували проходження і отримання сертифікацій для них.

- Як змінилася географія продажів сорту «АрселорМіттал Кривий Ріг»?
- Через протекціоністські заходи у нас значно знизилися продажі до Лівану, країни Перської затоки. Єгипет повністю закрив ринок від імпорту арматури. Через пандемії та введення локдаунів на низці ринків знизився попит на сортовий прокат, а відповідно й наші продажі, зокрема на європейському, у країнах MENA. При цьому на ринку ЄС діє квота, США закриті 25% митом від усіх, у країнах Євразійського союзу діє 5% мито та АД-мито, що робить поставки арматури та катанки нерентабельними. Відповідно необхідність у переорієнтації товаропотоків була гострою, і ми змогли вийти на нові ринки, в числі яких Австралія, країни Південної Америки та Південно-Східної Азії. Китай добре підтримав не лише нас, а металургів в цілому. Завдяки заходам стимулювання економіки китайським виробникам не вистачало сировини, і вони закуповували багато заготовки.

- Які завдання з експорту ставить компанія на новий рік?
- В цілому щодо країн далекого зарубіжжя, з огляду на, що є передумови для відновлення попиту, ми, звичайно ж, сподіваємося на зростання обсягів продажів. Але озвучувати конкретні цифри поки передчасно. Завдання щодо країн СНД, як і України - утримати існуючу частку при очікуваному зростанні ємності ринку. Утримати, оскільки у країнах СНД продовжує посилюватися конкуренція за рахунок введення нових потужностей.

- Які інвестиційні плани компанії на 2021 рік?
- Ми сконцентруємося на екологічних проектах. Наприклад, на будівництві нової фабрики огрудкування, яка замінить застаріле обладнання та знизить негативний вплив на навколишнє середовище. Для реалізації цього проекту у нас виділені величезні, як для українського ринку, інвестиції - 250 млн доларів. Крім того, наші інвестпроекти модернізації першого переділу покращать і собівартість виробництва готового прокату. Також ми продовжимо планові модернізації діючих сортопрокатних станів для їхнього вдосконалення, збільшення продуктивності, підвищення якості продукції та розширення сортаменту.

2008  -  2009  -  2010  -  2011  -  2012  -  2013  -  2014  -  2015  -  2016  -  2017  -  2018  -  2019  -  2020  -  2021